Знов в обiймах твоiх засинаючи
Тихо пошепки Бога молю-
Хай усе так як е залишаеться
Бо живу я неначе в Раю.
Огорнула теплом своiм й ласкою
Кращi роки життя вiддала
О лебiдонько моя прекрасная,
Синьоокая квiтко моя.
Скiльки горя було, скiльки радощiв,
Скiльки разом ми пережили,
Дитинчата ростуть наче пагонцi-
Iм даруем ми душi своi
Щастя мое, моя нiжна зiронько
Я тебе до безтями люблю,
Й знов в обiймах твоiх засинаючи,
Дякую, я за долю свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471813
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: sergey.donetskiy