оптимістичний сонет машиніста предпенсійного віку.

Коли  на  нашім  перегоні  
Електровози  загудуть
В  кабінах  з  тими,що  сьогодні
До  школи  тільки-но  ідуть,
А  наші  звичні  тепловози  
На  брухт  розтягнуть  по  кутках
Їій-бо,  ми  ще  будем  у  змозі
Будити  радість  у  жінках!
Коли  садки  сягнуть  до  неба,
Які  ще  посадити  треба
І  довго-довго  доглядати
Поки  вони  почнуть  цвісти,
Їій-бо,нам  буде,що  згадати
І  правнукам  розповісти!


прибл2000  у  Кременчуці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471721
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: віталій чепіжний