білий - то колір твоєї гордості
мінорний - скрип твоєї душі
[i]в неї двері виламані[/i]
бо туди ти пускала всіх без винятку
всіх...
(і його в тому числі)
***
стосунки між вами були схожі на гру пантонімів
та й самі ви - актори німих почуттів
синій - то колір його відчуженості
вщент натягнуті струни скрипки - стан твоєї душі
***
і все, що ніби було між ними -
[i]це був змах крил метелика [/i]
і всі ті крижані цілунки у біло-синій тиші
залишились на одній із вулиць
де своїх прихильників до сих пір збирають
актори-пантоніми
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471656
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Doll