Стане осінь зимою!
Тихою непевною ходою
Опавше листя на землі
Застелить ніжно собою
Вітрами дужими подує
Та від усюди засніжить
Мов у тій чарівній казці
Картину намалює вмить
Хтось любить квіти, наче весну
А хтось чарівне літо
Люблю я зиму, є за що…
Її могутність та величність
Не маючи в душі тепла
Не дивно, одяг не зігріє
Людська середина пуста
Хоч сніг її присипле…
……………….Вірш не дописаний, кожен читач може для себе завершити його по+свойому…..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471514
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2014
автор: Антон Борисенко