Життя,це ті межі,які спотикають нас і дають змогу
повернутись до межі нерозкодованої зрілості буття.
***********
Те що в житті напівсвідоме,напівреальне,через
відбиття пірамідальної незбагненності,стає
свідомо-реальним і акустичним,що б"є
в саме тім"я прозріння.
***********
Спокуса обвиває людину своїми пристрастями
і удавлює шипованими кільцями
незібраності нашої досконалості.
***********
Для смерті життя... ціла вічність...
Смерть для життя... породження страху,
який не спить жодної митті.
***********
Втрачена повністю надія,втягує страх смерті.
***********
Світло,яке просвічує темінь межі,манить душу
Ще за її життя...
***********
Наша свідомість...індикатор всесвіту...
***********
Шлях прозорості думки істинної,не завжди відкритий,
але через мовлення мистецтва...плодоносить.
************
Істинні шедевральні мистецькі грані,ті,які випроміненні
із тепла всесвіту,а не здобуті штучно.
***********
Ніколи не знайти чистоти душі у зовнішності її одіжи.
***********
Нічна молитва ментально дає відчуття світла і
відриває від реальності...
***********
Полум"я свічки може припекти душу,незробивши опіку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471359
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.01.2014
автор: Плискас Нина