ОЧІ В СОБІ

Вогник    в    очах  –  лине    душа    у    весняних    поривах
Високих    дум,    кохань    палких    або    жаданих    змін,
Мереживо    із    мрій,    надій    та    сподівань    грайливих
У    намаганні    досягти    завітних    прагнень    поколінь.

Сердечні    болі,    незборимі    стрАхи    та    душевні    муки,  
Розчарувань    життєвих    підозрілість,    недовіри    плин  -
З    очей    в    собі    несуться    в    світ        німі    тривожні    звуки
Жахливих    пережитих      стресів    і    нещадних    потрясінь.

Потаємна    сутність    сяє    щастям    чи    німіє    в    горі,
Світу    являючи    з    глибин    душі    незвідане    вікно,
Де    правлять    журно    блідий    місяць    і    холодні    зорі
Чи    променисте    сонце    вже    на    радість    всім    зійшло.

Відстороненість    очей    від    світу    й    погляд,    що    потух
А    в    нім    вітійствує    в    борні    добра    і    зла    спасіння    дух.
                                                         8.01.  2014р.,  Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471255
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.01.2014
автор: БГІ