Довкруж тріпочуть, стяги жовто – сині,
Знімілі руки, вирвались з вериг.
Козацьку славу кличуть з домовини,
Збуяли цвітом в душах молодих.
Моя повстала, ненька Україна.
Дійшли до бога, предків молитви.
В тілах восстала, ятренна руїна,
Скупа злетіла болем з тятиви.
То доля наша, гірка і полинна,
З небес упала, крильми навзнаки.
А Матір Божа, чиста і нетлінна,
До нас прийшла у вічність навпрошки.
Майдани сірі, скупані в любові,
В колишній славі, знову загули.
Їм в путь світили, зорі вечорові,
Частинку Раю з неба подали!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471149
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.01.2014
автор: Дід Миколай