без світла

Світ-  пустеля,  пісок  сірий.
І  безвихідь-  капкан.  Як  міраж
образ  твій,  що  у  серці  згинув.
Хто  на  тебе  так  згубно  вплинув?
Прошу,  думкою  ти  не  зневаж.
...  а  колись  же  я  в  тебе  вірив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471141
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2014
автор: fire_maroder