Я чула дзвони, коли надія ще була.
Коли у щось ще вірила,
Коли про щось ще мріяти могла.
Я чула дзвони, коли ще серце билося її.
Вона ще розмовляла, вона ще відчувала,
Вона в кулак збирала сили всі свої.
Та може, вже тоді вона все знала.....
Я чула дзвони, коли її не стало,
Коли її серце вже не билось,
А моє, ніби на частинки розірвало,
І все довкола зупинилось.
Я чула дзвони, коли приїхала до неї,
Коли побачила холодне тіло,
Коли в саду зав'яли орхідеї,
Коли вже сонце не світило.
Я чую дзвони, коли сиджу біля її могили.
Коли впаде сльоза - я дзвони чую.
Я тихо крикну, втрачаючи всі сили
Ти чуєш доню! Я по тобі сумую.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470956
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2014
автор: Sep Ventus