Мовчання дзвін… Затихлі струни ночі
Спочинуть врешті від буденних снів…
І буде так по-зрадницьки співочо,
Немов пролився ріками мій спів!
Мовчання це – не відголосок тиші,
А лиш самотня арія душі.
Яка свої слова мов кров’ю пише,
Та їй вони давно уже чужі…
Зірвала б спів й злетіла б… не до неба,
Де вже цвіте шипами чиясь тінь.
Полинула б на пошуки плацебо,
Яке закрило б крила від падінь…
Та поки спів в безумній тиші ночі
Мовчанням лине світом замість снів.
Твої слова у пісні цій – пророчі,
Та голос твій у пісні вже зотлів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470751
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.01.2014
автор: Lady Christianna