Просто, просто, насправді все просто.
І живеш наче завтра вмирать.
На вчорашні високі ідеали та мрії
Час поставив байдужості незламну печать.
Коло прірви напевно згадаю
все, чого не здійснила колись хоч могла
та дверима відкритими до земного раю
з шляху істини зіштовхнута була
часу час без потреби не тратить
від чужого відділяє своє
озирнись, давно забули хто ми є
і не знаємо ким могли б стати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470695
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2014
автор: Чхайло Анна