Повільно стрілка стрілку здоганяє.
Давно уже півночі, та не сплю.
І нічка тихо голову схиляє.
Ну спи уже, я все себе молю...
Чому душа вразлива, неспокійна?
Якісь думки рояться раз у раз.
Не слухає поради непокірна.
І все тремтить від тих гірких образ.
Не треба.. Заспокойся, душе мила.
Крізь сито пересій оті слова.
І залиші такі, що заживляють крила
Болючі перемелять жорнова.
Крадеться несміливо новий ранок.
Цікаво: може, й ти іще не спиш.
І новий день торкається фіранок...
Можливо, він думки ці освіжить..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470624
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2014
автор: Н-А-Д-І-Я