Мій маленький щирий заклик до Вас, любі читачі :)

Іноді  хочеться  всім  серцем  повірити  в  те,  що  в  Твоєму  житті  насправді  все  не  так  вже  й  погано.  Але  часто  трапляється  таке,  що  ти  вважаєш  себе  нікому  не  потрібним  і  не  можеш  нічого  змінити,  хоча  саме  змін  на  краще,  Ти  прагнеш  найбільше.  Кажуть,  що  на  все  свій  час.  Повір,  це  правда!  Тобі  здається,  що  комусь  пощастило  більше,  ніж  Тобі.  Ти  можеш  іти  містом  зовсім  один,  сумний  і  порожній.  Ось,  біля  тебе  проходять  двоє.  Молодий  серйозний  хлопець  і  зовсім  юна,  на  твій  погляд,  дівчина.  Обоє  щиро  посміхаються.  І  ти  розумієш,  їм  добре  разом.  І  думаєш  про  те,  яке  несправедливе  життя  саме  до  Тебе.  Адже,  якщо  взяти  до  уваги,  що  ця  дівчинка  ще  така  юна,  а  вже  відчула  смак  щастя.  Не  суди!  Адже,  Ти  не  знаєш,  яким  чином  вона  відвоювала  це  щастя…  і  чи  це  те  справжнє  кохання,  заради  якого,  здається,  ладен  піти  на  все!  Ти  не  можеш  знати  всієї  правди  життя,  яку  воно  від  нас  приховує.  Не  можеш  знати,  коли  саме  це  станеться  з  тобою  і  чи  станеться  взагалі.  Але  станеться.  Я  запевняю  Тебе,  -  хоча  й  не  можу  знати  напевно.  Та  вірю…  усім  серцем!  Хоча  й  не  знаю  про  тебе  зовсім  нічого.  Кожен  з  нас  дуже  різний  і  не  подібний  до  іншого,  та  багатьох  поєднує  одне  –  це  самотність.  І  кожен  з  нас  чекає,  коли  ж  нарешті  настане  його  час.  Коли  він  зможе  відчути  себе  щасливим  хоча  б  на  мить,  хоча  б  на  єдину  мить!  Не  здавайся!  Чуєш?  Ні  за  що  не  здавайся!  Як  би  там  не  було,  наскільки  важко  б  тобі  не  прийшлося  в  цьому  житті,  тримайся!  Тримайся  до  останнього.  Я  теж  не  вірила.  Минали  роки.  А  я  зневірилася  у  собі,  в  своїх  вчинках.  А  знаєш,  як  важко,  коли  ні  Ти,  ніхто  інший  не  вірить  в  Тебе?!  Думаю,  знаєш.  Саме  тому,  я  зараз  звертаюся  до  Тебе.  Друже  мій,  повір!  Саме  цієї  хвилини,  саме  цієї  миті,  повір  сам  в  себе!  І  байдуже,  що  ніхто  не  вірить,  -  у  тебе  насамперед  є  Ти!  Запам’ятай  це  назавжди!  І  не  забувай.  Ти  сильний.  Ти  можеш  все!  І  навіть  більше.  Знаєш,  а  я  повірила.  Хоч  досі  ще  не  відчувала  справжнього  щастя…  Але  повірила,  не  зважаючи  ні  на  що!  Повірила  в  себе!  І  це  найголовніше.  Тепер  я  не  здамся  ні  за  яких  обставин.  Буду  боротися  до  кінця.  До  останнього  подиху.  Я  здолаю  всі  перешкоди,  що  заважатимуть  мені  рухатися  далі.  Але  я  не  здамся!  Будь  ласка,  і  Ти  не  здавайся!  Нехай  мої  щирі  слова  будуть  поштовхом  для  твоїх  подальших  дій.  Нехай  ці  прості  рядки  надихнуть  Тебе  на  добрі  вчинки!  І  знаєш  що,  мій  Друже,  запам’ятай,  що  шлях,  яким  ми  йдемо,  це  і  є  щастя.  І  якщо  ти  повіриш  в  це,  то  неодмінно  диво  трапиться  в  Твоєму  житті.  Я  дуже  щаслива  від  того,  що  можу  подарувати  Тобі,  мій  дорогий  Друже,  частинку  свого  серця.  Завжди  залишайся  собою!  Будь  простим  і  щирим.  Вперед!  Життя  –  це  дивовижна,  неймовірна,  неповторна  мить.  Бережи  в  собі  Людину.  Людину  з  великої  літери.  Все  буде  добре!  Щасти!  
З  любов’ю,  Твоя  безнадійно  романтична  :)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470555
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.01.2014
автор: Тіна Травнева