Між нами межі й безпровідні мережі.
Між нами зими, літа й поля озими.
А там пожежі - то років горять вежі,
А молодими ж раділи цьому диму.
Я йду... Не знаю, насправді, куди. Бреду...
Ти йдеш, крокуючи своїм тернистим шляхом теж.
Піду... Вже бачив радість, сміх, горе й біду.
Не стеж за тим, як стріну ще десятки веж.
Я голками зашиваю тіло ями,
В яку листи давно кидали з висоти...
Між думками - всесвіти рим сторінками,
А там цілі світи, й в кожному з них є ти...
05.01.2014
Х.Ч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470550
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2014
автор: Микита Баян