Шпилями у небо сп’ялися тополі
Над Стиром-рікою, немов вартові.
Між небом, землею, на відстані долі,
У стрункості горді, свічки кульові.
Волинські красуні у пошуках волі,
Історії свідки на довгі роки...
Багато дерев на поліськім роздоллі,
Вони, наче символ байдарки-ріки.
Дощі не страшні їм і люті морози,
В пуховім убрані, а може, в снігах?..
Руками спиняють і блискавки, й грози,
Немов оберіг, на розпутних вітрах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470499
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.01.2014
автор: Lana P.