Сичі в Діброві стомлені кричали,
В пітьмі рипіли клени й ясени.
Асфальти вмиті кровію харчали,
І духом предків плакали з труни.
На віче сиві кликали Майдани,
Побив кийками в темряві дикун.
Скував бандюга душу у кайдани,
Прогнав по честі й гідності табун.
У храмах божих сонячно світало,
День зарождався новий із пітьми.
Терпіти досить ворога престало,
Зметем ординців виплодків чуми.
В Дніпрові кручі сутінки втікають,
Стікають сльози хвилями в яри.
Та вже відкрили ангели портали.
Благословили крильмИ із гори.
Отож женімо прийшлих з каганату.
Щоб не знайшли дороги вже назад.
У пеклі місце жиду й супостату,
Хай там будують в батька паханат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470483
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.01.2014
автор: Дід Миколай