Пробачила…. .

Пробачила.  Та  знай,  що  не  забула.
Давно  тверезе  мислення  замкнула.
Не  давав  прийти  до  себе  егоїзм,
любов-наркотик  ослабляє  організм.

По  вені  кров  уже  не  циркулює,
для  мене  майже  місяць  не  існуєш,
прогнала  з  голови  тебе  нарешті,
а  почуття  сховала  під  арештом.

Ненависть  -  любові  покарання,
пригадуються  слів  твоїх  звучання,
якби  ж  мене,  як  я  тебе,  послухав,
останню  свічку  вітер  б  не  задмухав.

Купаєшся  в  брехні  і  вічній  зраді,
не  стане  алкоголь  вже  на    розраді,
мене  в  своє  болото  затягнув,  
а  відлік  часу  так  й  не  увімкнув.

Дивуєшся,  що  сталось  це  між  нами,
язик  твій  спокусив  печальні  драми,
продумав  лиш  початок,  а  кінець?
з  гранати  скоро  випаде  кілець.

Я  віддаляюся  від  тебе,  відпусти,
не  хочу  більш  кохати,  не  проси,
не  попадай  під  зір  мій...  ледь  забула,
сльоза  в  очах...  не  вір  їм...  перемкнуло.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470393
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2014
автор: Чуточка Божевілля