Твоя постать

Твоя  постать,  здається,  майнула
Серед  натовпу  інших  людей,
Я  покликав  –  ти,  мабуть,  не  чула,
Бо  з  моїх  десь  пропала  очей.

Ти  б  відразу  мене  пригадала,
Пам`ятаєш,  тебе  я  зустрів,
Як  осіннєє  листя  палало
І  я  в  парку  на  тебе  набрів.

Ти  з  подружками  йшла  і  сміялась,
А  я  квітку  тобі  дарував,
Ти  ж  від  неї  чогось  відмовлялась
І  я  довго  тебе  умовляв.

Із  тих  пір  я  тебе  все  шукаю
І  не  можу  зустріти  ніяк,
Що  робити  тепер  я  не  знаю
І  чи  довго  блукатиму  так.
28.04.03.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2014
автор: Георгій Федорович