Sam Holgon (уривок)

"привіт  знов,  після  догих  кількох  тижнів...
чого  бажаєте?
нову  історію,  новий  вірш  чи  ще  щось...чи  просто  мій  маразм  про  життя???
розкажу  про  бажання  яке  я  приховую  навіть  від  самої  себе...
я  хочу  кохати,  закохатись  і  бути  коханою...
зараз  вкотакті  навіть  пісня  лунає  така  символічна  і  така  бажана  для  мого  серця...
happy  together  -  the  turtles....така...така  бажана...
любов-для  більшості  уже  знайоме  відчуття...

любов...про  неї  всі  співають,  всі  складають  вірші,  а  я  що???
я  ж  також  достойна  цього  дарунку...
Ти  довів  мене  до  заспокійливих...  знай...
то  перебір  медикаментів  скоро  буде,  а  ще  й  захворіла  я...
Ти  що  не  можеш  дати  йому  поштовх  куди  йти,  чи  насправді  потрібно  чекати  саме  третього  курсу?
блін,  та  до  того  часу,  мене  не  реально  буде  впізнати...
я  уже  відчуваю  як  втрачаю  розум  і  помаленьку  стаю  божевільною...
і  навіть  це  признаю.
хочу  ніжних  дотиків  і  пестоців,  хочу  відчути  його  дотик  на  своїй  щоці...
хочу  прокидатись  з  нестерпним  бажанням  почути  його  голос...і  бажано  що  і  у  нього  також,  хоча  це  вже  не  важливо....
просто  кохати  і  знати  що  ти  божеволієш  від  неї...
хіба  це  так  складно...
так  нєєєєєє
довбані  принципи,  якими  мушу  керуватись,  я  знову  залишаюсь  сама...
красота  -  вона  відійде  на  другий  план  коли  ти  зробиш  перший  крок...
ось  перший  крок  мені  важливий  капец  як  сильно...
ну  а  як  ти  хочеш  щоб  тебе  побачили  й  почули....
ось  недавно  один  так  зробив  і  молодець...вітаю  його  і  знімаю  шляпу  за  відвагу...)))
але  мало  першого  кроку  ви  думаєте???
для  мене  це  все....
більше  і  не  треба...
потім  там  звичайно  щось  і  може  не  вийти,  але  то  вже  мій  інший  дибілізм...
перший  крок  як  я  розумію  то  найскладніше...
навіть  якщо  я  по  тобі  сохну,  і  думаю  тільки  про  тебе,  я  його  не  зроблю...
і  ніхто  не  знатиме  про  мою  залежність  твого  погляду  чи  саркастичної  посмішки....
банальності  ви  скажете,  а  мені  19  років,  а  я  ще  ніразу  не  цілувалась))))
і  як  вам  ця  новина???
зараз  я  пчихаю  як  скажена,  бо  нарешті  говорю  правду  сама  собі)))
я  плачу...з  посмішкою...допоможіть....!!!!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470341
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2014
автор: Sam Holgon