На тілі чорнотропу, тьмяний слід
У інію колючій облямівці.
Ковза́ють хмари ніби сиві вівці,
Ставочком що надяг тендітний лід.
Під вельоном німого напівсну,
Рілля горбиться у ламкій куфайці,
Між піл якої в кублах мріють зайці,
Про соковито-трав’яну весну.
Сорока розшугала в терняку,
Ватагу горлиць поганеньким співом.
Стрілою ті майнувши над посівом,
Згубилися в старому вітряку…
Залишній полиск сонної зорі,
Відлунням зойкне в крука на агаті.
І берізоньки - матушки строкаті,
Застигнуть на січневім вівтарі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470108
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.01.2014
автор: Осіріс