така самотня тиха прірва
в моїй душі я чую крик
така щаслива ніжна віра
мій оберіг, ти просто зник
твій ніжний голос не співає
у снах моїх, кудись пішов
пташиною не називає ...
а може іншу віднайшов...
тебе насильно не тримаю
та сподівання на любов
залишились, я так кохаю..
не знаю інших молитов
не віриш більше, не прощаєш
я знаю, винна я сама
може ти справді краще знаєш
тепер сама собі - весна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469969
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2014
автор: Monic