Серце, що належить тобі

Гостра  нестача  обіймів
За  лицемір*ям  і  стінами
Нестача  тебе
Рук  твоїх,  і  запаху  мандаринів
Ти  пахнеш  ними,  пам’ятаю.  Пам’ятаю  усе.

Той  під’їзд  у  провулку  брудному
Потріскану  батарею  у  ньому
Ми  гріли  руки  від  морозів  жорстоких
Гріли  серця  від  розлуки  
Що  нила  на  дні  самому

Поцілунки  солодші  новорічних  цукерок
Радість  зустрічі,  омріяне  чудо
Я  ніколи  цього  не  забуду
Ніколи.  Тебе.  Не  забуду.
За  сотні  кілометрів  ненависних
Є  серце,  що  належить  тобі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469942
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2014
автор: КетрінКетрін