Колись на мене впаде цілий світ,
І зорі обпечуть мені всі очі!
Тоді до мене прийдеш ти,
Така лукава і жорстока
І словом тонким як лезо
Гострого ножа
Мені наскрізь проткнеш ти груди, проколиш серце
І випустиш на волю Душу!
Сама залишишся...
Знущатися над тілом!
Казати будеш, що мене
Ніколи не любила
Що і за гроші ніколи незлюбила!
Прокинувся.....
Вже день на дворі, світить сонце,
А може все це наснилося мені?
Та ні! Це чиста правда, чиста!!!!!
Яку я вигадав колись!
Як вже нічого не було
Я витерпів, перехворів – забулось!
Я зерна ворожнечі геть зарив
В глибоку яму – домовину!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2014
автор: Одеський Западенець