Сонце світило,
Чомусь не гріло,
Серце тремтіло,
Билось не сміло.
Сонце сховалось,
Хмара закрила,
Горе підкралось,
Мов одуріла.
Пішла по світі,
Немов примара,
Думки сповиті,
Чому не пара?
Щиро любила,
А він зганьбив,
Віру згубила,
Немов хто вбив.
Продажна стала,
Тілом торгує,
Душа згоряла,
Мозок диктує.
Згубила тіло,
Душу згубила,
Хоч і не сміло,
В Бога просила.
Якусь пораду,
Якусь надію,
Геть кляту зраду,
Та геть повію.
Щиро молилась,
Щиро благала,
Мов птаха билась,
Сільце скидала.
Прийшло прозріння,
Прийшла спокута,
Бог дав терпіння,
Ним не забута.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/486-gore-pidkralos.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469868
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2014
автор: Антоніна Грицаюк