Без відповіді я люблю
Щиро свою зірку кохаю
Кожен день пишу, свіпаваю
Що робити без тебе не знаю.
Ти сенс мого сірого життя
Радість даруєш до забуття.
Весь світ подарую тобі
З неба дістану зорі ясні.
Я вірю в кохання крилате
Творіння купідона завзяте
Маленький папуга в душі
Підносить своє серце тобі.
Ти відверто інших цілуєш,
а подарунки мої не цінуєш.
Слів благання ніби не чуеш,
почуттів вічних не відчуеш.
Тож принижуватись не буду
Образ безжальний забуду.
Треба стати бездушним козлом
Щоб здаватись дівчині орлом.
Та біс з ним не зміню я нічого
Лиш світ поведу до кращого.
Якщо мені в кохані не щастить
Треба далі на позитиві жить
Добру справу людині робити
До поставленої цілі вперто йти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469827
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2014
автор: Стратонік