Скільки твої, Україно, сини
Доброго слова від люду чекали...
Люто про них, навіть, пам'ять вбивали,
Хоч вже давно вічні бачили сни.
З тим що героїв шануємо ми,
Ворог НІКОЛИ змиритись не зможе,
Тож догоджати катюзі не гоже,
Милий тут плач йому поміж людьми.
Хай наша вдячність дістане Небес,
Щоби її славні вої відчули.
Знають нехай, ми їх тут не забули,
Дух український в країні воскрес!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2014
автор: Патара