Вечеряти сім’я зібралась за столом,
Лежить духмяний хліб на білій скатертині,
А за вікном туман розлігся над селом,
Сіріють лиш сади неначе в павутині.
Матуся подає у глечику кисіль,
У інший налила малечі молока,
Татусь порізав хліб, поставив темну сіль,
А старша із сестер всім кашу роздала.
Сказали «ОТЧЕ НАШ», чекають, як татусь
Почне вечерю – так в сім’ї ведеться…
І я тепер, з тих пір, теж Господу молюсь,
Бо хліб святий святим лише тоді зоветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469586
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2014
автор: Віталій Назарук