Крило зими торкнулося Волині,
Легенько, проте біло – бо ж зима,
І рідко вже сіяє небо синє,
Проте морозів до цих пір нема.
Вже нові гості - снігурі й синички,
Частенько можна бачити в дворі,
А ще дитячі рум’яненькі личка,
Темні хмарки із хатніх димарів.
Зима приходить якось не сміливо,
Малі сніжинки мокрі із дощем,
Та творить сніг дива свої грайливо,
Вкриває землю біленьким плащем.
Та буде ще мороз і хуртовини…
І кучугури ляжуть на шляхи,
Поля прикриє біленька перина,
Мороз примусить взяти кожухи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469585
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2014
автор: Віталій Назарук