Ввімкнув кіно веселе і дотепне,
Безсмертний Чаплін створює пригоди,
Яка ж це роль!У захваті,мов терпну,
Тому не втратив вільної нагоди.
Дивився всі короткі ці новели,
Не міг на мить і стриматись від сміху,
Який актор. Які ж тут були нерви,
Щоб фільм створити і підняти втіху.
І скільки болю вдалось пережити,
Бродив життям, аби лише не здатись,
Всього він сам зумів в житті добитись,
Бо вмів одне: крізь сльози - посміхатись.
26.12.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469522
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.12.2013
автор: Назарій Андрійчук