Не відав пристрастей сліпих,
Та й звідки б знав ти, хлопче,
Що був мільйонним з-поміж тих,
Хто фальш не брав у очі?
Та й хто незрячіший ще тут?
Осліпли в цьому світі
Лиш ті, що люблять чистоту
Брехнею оповити.
Брехні не бачив хлопчик цей,
Людей нікчемних ігри.
Були подобою очей
Для нього завжди книги.
Читав їх ввечері дідусь
Цікавому онуку,
Промінням світла йшла із вуст
Дідусева наука.
Та ніч думки вплітала в сни,
І ніжно обіймала,
Вже спав маленький чарівник.
Укрившись покривалом.
Він зрячим був у лоні снів,
Де мрії всі - про маму,
У сукні, білій, наче сніг
Вона пливла хмарками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469375
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2013
автор: Олександр Обрій