Я жити так хотів,
А ви мене вбивали.
До мами думав ангел в білому зайшов.
А він своїми чорними руками
Убив мене й обідати пішов.
Ніхто не буде плакати за мною.
Убивця викинув мене в сміття.
Такого ще маленького й німого.
Я навіть не кричав,йдучи у небуття.
Я так хотів побачить ваше небо,
Пробігтися травою у росі.
Батьки мої,чому не захотіли,
Щоб з вами жив і за які гріхи?
Я бачив сльози ангела в очах
Коли мене на руки свої брав.
Притиснувся я до його грудей,
А він мене обняв,поцілував.
Цей світ не захотів,щоб я у ньому жив.
Забрав мою надію на життя.
Не захотів щоб вірив і любив
І викинув моє життя в сміття.
Вони вже вбили не одне дитя-
-Мені з сльозами ангел мій сказав.
Я понесу тебе в такі краї
Де Батько твій,де вічне є життя.
І сонце очі в небі заховало
Коли мене на смерть батьки віддали.
У вбивці мого руки не тремтіли
Коли він душу витягав із тіла.
І тільки ангел мій сумний стояв,
Чекав мене,підняв,на руки взя.
І тихо в небі розступились хмари
Коли з землі піднялись ми до хмар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469311
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2013
автор: кацмазонка