Звабливою і ніжною весною
На квіти білі падали хрущі,
Їх ніжно пестили п'янкі дощі,
Коли була калина молодою.
Роїлися над квітом її бджоли,
Тремтіли їхні крилечка легкі.
І формувались кетяги пругкі,
Спиваючи зорю лілову.
Улітку сну позбавилась й спокою:
Кохання не відводить від біди...
Гіркими стали ягоди-плоди
В виснажливім двобої із собою.
Зима розбавила життєву прозу,
Бо диво-дивнеє на світі є:
Чомусь солодкою завжди стає
Гірка калина від морозу !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469244
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2013
автор: Лариса Журенкова