Не мовчіть, заради Бога, не мовчіть!
Скільки ще дозволите гнобити
славний доти наш козацький рід?!
Так і далі хочете прожити?!
Москалям писати заповіт?
Не мовчіть, заради Бога, не мовчіть!
Скільки ще дозволите топтати
Нашу гідність і бажання жить ?!
Скільки ще дозволите за грати
Садовить невинних і судить?!
Не тремтіть, заради Бога, не тремтіть !
Нам немає перед ким тремтіти!
Владну наволоч пора зломить,
Разом – сила, варто зрозуміти !
Не схиляйте голови – ідіть !
Я не вірю, чуєте, не вірю!!!
Що серця синів мого народу
бур’яном байдужості цвітуть!
У очах я бачу блиск свободи,
Тільки б їй не згаснуть, не заснуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469192
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.12.2013
автор: Любов Казмірчук