Я вдруге в рік узяв собі тайм-аут,
Аби поповнить кошик творчих сил:
Нафтусю п"ю й солодку втіху маю
Вбирати зором гір Карпатських синь...
Ще й не зима, хоч Новий рік на носі...
Граніт полів й смарагд струнких смерек
Милують око, мов надворі осінь -
Крокує грудень вздовж і впоперек!
Жінки ховають лиця у хустини,
Й хода у них задумливо-м"яка...
А Трускавець вітає їх гостинно,
Й до серця вдячно тягнеться рука.
І враз розквітне усміх веселково,
Як блисне погляд жінки кріз вуаль!
...У біле наряджається святково
Прихована самотність і печаль...
30.12.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469116
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.12.2013
автор: Олекса Удайко