Вірші

Коли  я  приходжу  додому,
Вірші  собі  тихо  пишу  -
Пірнаю  в  ріку  невідому,
А  потім  білизну  сушу.

Завжди  це  виходить  раптово,
Неначе  спокійно  живеш,
І  раптом  ти  бачиш  чудово,
Що  вже  ти  рікою  пливеш.

Ріка  це  не  річка  з  водою,
Ріка  це  думки  про  життя
І  вже  не  владієш  собою
І  пишеш  вірші  про  буття.

І  серце  не  може  чекати,  
І  очі  тремтять  у  сльозах,
Не  можеш  покинуть  писати,
Бо  думки  вогонь  не  зачах.

А  потім  думки  затихають,
Білизною  сохнуть  вірші,
Життєві  проблеми  змовкають
І  я  уже  знову  як  всі.
25.06.98

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469073
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.12.2013
автор: Жора Грищенко