Я вірю, ти знову вернешся, о, пісне,
І прийдеш в незнану нікому годину,
Покірно чекаю, неначе людину,
Яка нанесе свій візит трохи пізно,
Я знаю від ангелів та від знамення,
Ти знову зробила світ мрій нездійсненним,
Руйнуєш букети душі на землі,
Лиш квіти та німб, що висить над лацканом,
Ті квітки стояли й тоді на столі,
Так сильно і чітко запахли мені,
Водою, вином з хлібом наче дурманом,
І квіти дарую я тільки тобі,
Любове моя, що без імені зветься,
Наш голод по світу духовному в'ється,
Неначе маленький жебрак по землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469055
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.12.2013
автор: VDMK