Ти, мої легені.
Серце моє - ти.
Хребет ти мій на спині.
Іду я до мети...
Не знаю, що робити!
Мене ти полонив.
Хіба, мене убий ти.
Коханням ти зловив.
Страждаю за тобою.
Без тебе, не життя.
Попала я в тенета -
Це темная тюрма.
В якій я помираю,
Гнию, страждаю я.
І шляху я не знаю.
Бо доля ти моя!
Гуляю я по школі
І бачу ти сидиш,
А серденько в неволі,
Це наче бурі лиш.
А щастя не приходить.
Покинуло мене...
Як кажуть:
''Пізно ходить
Дитя вже не мале''.
Усі мої подруги
Кохання вже знайшли!
Мені ж земної туги
Ніяк не пронести.
Помру я, чи залишусь,
Не знаю я, ще ні...
Повірте, я, прокинусь!
Не лишуся в тюрмі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468951
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.12.2013
автор: Ксеня Іванькова