Мені не треба вічного блаженства,
Дожити б хоч до ранньої весни...
Бо в ній вже наобіцяно мені,
Оте що неземним коханням зветься.
Поля ще не вкриває білий сніг,
А я чекаю поки він розтане...
Та що коли любові вже не стане,
Бо хто ж її у холоді беріг..?
...............
Короткі дні й без краю довгі ночі...
І де ж отой що в літі зорепад?
Лиш настрою від того перепад -
Дізнатися б чого насправді хочу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468940
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2013
автор: Аня Муравська