У полоні пустоти, часто, перебуваю,
Демона, що в мені, вічність долаю
Кривавий двобій, лише душі страждають
Ті хто в нас на шляху, просто зникають
Фрагменти з життя, бачу знову і знову
Їх я не поверну, тому будуть нові)
Однак сірість днів просто вбиває
В сьогоднішнім світі, сильний, лиш виживає(
Відкриюсь одній, а потім іншій людині.
Вона мене зрадить не завтра, а нині…
Та це вже не біль, лиш легка ейфорія,
Від того що жити…що жити не вмію
Pavlo Bodnar
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468937
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2013
автор: sk8ter-boyy