Горенько напало
На мою голівку,
Жіночка пропала
Саме на Петрівку.
Як пішла ще зрання
Солі позичати,
То аж до смеркання
Не зайшла до хати.
А це знов пропала,
Кажуть у пивниці
З кумом жартувала –
Їде до столиці.
Там по ресторанах
Буде танцювати,
У штанах бананах
У рулетку грати.
Їй село набридло,
Ці корови, свині,
Все їй остогидло,
Їде звідси нині.
Чоловіка кине,
Житиме з ким схоче,
Хай усе загине -
В місті в гречку вскоче.
Горенько напало
На мою голівку,
Жіночка пропала
Саме на Петрівку.
Я привіз із міста
Жіночку для себе
Не з сільського тіста,
Тож мені так й треба.
Горенько напало,
Або може щастя,
Що її не стало,
Що вхопила трясця.
06.08.03.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468879
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.12.2013
автор: Георгій Грищенко