про нас говорять всі країни
ми кричемо на всю країну
голоси зриваєм й дах,
чому ж ніхто нас не зупине
допоки не настав наш час?
а скоро буде дуже страшно.
не кажу я про суїцид,
не про війну, що в світ полине
я про не розумний людьський вік
про капости, що мов дитячі миті
наївності проник в чужі думки
що хтось почув, а потім зникнув
у пустоту глибинності проник
й замовк, бо так лиш тре
а зараз всі, як навіжені
на вулицю кричать біжуть
і думають, що щось там змінить
простояти у кількості чужих думок
а потім стати до легенди?
вони там змінять все що треба
вони підуть то до кінця,
а ти простудиш собі нирки
і лікуватись будеш ще зо рік...
так що робити? що робити?!
мене питати не варіант
я є не вар'ят на майдані
і не голослівний бюрократ
я лиш говорю, що в голівці маю
і вірю лиш в істину єдину:
все що не робиться сьогодні в світі
все буде краще у кінці.
і навіть всі страшні події
дають подумать наперед.
і кращими стають не люди,
а їхні дії, що бачимо тепер...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468784
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2013
автор: Sam Holgon