Серце стискається від думки,
Що час вже не вернеш назад.
І ти збираєш скупо в клунки,
Мораль і цінність всіх порад.
Так хочеться назад вернути
Й перемотати, як кіно.
Та що робити, як забути
Все те, що з нами вже було?
Час - це хвороба, що без ліку
Вбиває ніжні почуття.
Дивлюсь в вікно, а там в сопілку
Хтось грає музику життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468592
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2013
автор: Наталя Гуменюк