Не бійся жити без його очей,
В них - холод, що тебе тримав.
З усіх обманутих людей,
Він лиш тебе одну кохав.
Не бійся гримнути дверима і піти,
Лишаючи йому пусту кімнату.
Ти знаєш, знає він, що не знайти
Більше такої, бо її він втратив.
Не бійся бути вже не поряд з ним,
Але не будь ще взагалі без нього.
Ти зачекай, нехай розвіє дим,
Тоді побачиш ти свою дорогу.
Не бійся згадувати все,
Що було ніби й не можливо.
Хай час у пам ’ ять заплете ,
Бо воно в серці в тебе жило.
Не бійся правди, що несе
В тобі всю щирість твого тіла.
Нехай і він дурню верзе,
Скажи, що ти кохати вміла.
Не бійся пробачати й пробачай,
І не суди, бо всі ми люди.
Втрачаючи борись, і знов втрачай.
Живу в одну лиш мить, такого вже не буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468314
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2013
автор: іВан Мандибура