Максиму Висоцькому присвячується...
Ти мріяв, Ти завжди ішов Вперед,
Ти так хотів купити Власний Острів...
Життя зіграло в дивну гру "Рулет..",
І ми не розумієм суті досі...
Чому лиш Той, хто нас усіх створив,
Одних з собою в Небо забирає?
Ти молодий, Твоя Душа - Порив,
Тепер у Небі Зіркою сіяє...
Ти як той Ангел, забраний з Землі,
Ти залишив у Серці Тепле Світло.
Воно горить Любов'ю у душі...
Так вічно, сильно й непомітно.
Завжди веселий, руку подаєш,
Ти залишив Добра Проміння.
Лиш не печалься, Ти Завжди Живеш!
Ти з Богом, це Його Веління!
Хай Двері Раю відчиняться Тобі,
а Молитви здійсняють Чудо.
І буде Острів найдорожчий на Землі...
Ти в Божій ласці і все добре буде!
Бог Любить кожного, Ти не журись...
Ти ж залишив Добро в Серцях!
Ти звеселяв, тож посміхнись
Іскрами зірки в небесах!
21:01, 07.09.2013. (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468287
Рубрика: Панегірик
дата надходження 25.12.2013
автор: Olya Savchuk