знову йому.

Твої  обійми  ,наче  теплий  плед  у  зимову  стужу.
твої  слова  ,  знову  зненацька  блукають  моїм  тілом.
Вгризаються    в  серце  :  все  вище  і  вище...
Лоскочуть  кожну  судинку  -    і  твоя  ледь  помітна  посмішка.
Твоя  потрібність  -  рухає  мої  вуста.
-  Я  б  насолоджувалась  цим,  все  життя!!!
Пошепки,безслівно  і  дико.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468276
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2013
автор: Марина Василюк