Геть собака знахабнів,
Гавкає без впину,
Кіт по-всякому просив,
Бачить певно згину.
Тільки ляже подрімати,
Очі лиш прикриє,
Серце стане вилітати,
Мов на зло завиє.
Страх, як розізлився,
Вискочив на спину,
Пожалкуєш, що родився,
Сичить він без впину.
А собака весь тремтить,
Ось тобі й наука,
Мале, руде ще й сичить,
Не кіт, а звірюка.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/466-sobaka-nakhaba.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468264
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 24.12.2013
автор: Антоніна Грицаюк