Монолог кота

Ну  хто  сказав,  що  стіл  -  письмовий?!
Понакидали  папірців  ...
Я  ж  говорю  вам  :  стіл  КОТОВИЙ!!!
Тож  прибирайте  олівці!

Який  твердий  мені  матрацик
Поклали  серед  володінь...
Ой!    Розірвали!..Ой!  Ще  й  клаца!  ..
А  ...ноутбук  ...ех,  гризти  лінь  ...

А,    може,  лапкою  ...легенько  :
Ну  ненавмисно  ...вибачай?  ..
О  ні!    Я  краще  посиденьки
Влаштую  на  кнопках  ...Вмикай!

Диви  :  утупивсь  в  казна  що  те,
І  розмовля  з  собою  сам  ...
Ей!    Чуєш?    Хоче  ïсти  котик!!!
...Ану  тебе  до  пащі  псам!  ..

Посплю  ...  Так  :  голову  на  штуку,
ОбІймем  лапами  дроти  ,
А  хвіст  куди?    Ага  -  під  руку!
Ну  совість  май  -  тут  сплять  коти!!!

А  це  що?    Миша???    Тьху,  зараза!!!
Вже  штучну  ïжу  завели  ...
А  в  пам'яті  моïй  відразу
Вся  живність,  що  колись  ловив  ...


Ой!    Ой!    Зачухалось!  ..Ну  вибач!  ..
Подумаєш  -  якийсь  "деліт  "...
Я  хочу  ïсти!  Чуєш?    Рибу!
І  зачекає  нехай  світ!!!

Ура-а-а!    Таки  свого  добився!
Ну  ...це  не  риба  ...та  нехай!  ...
Наïвся!  Треба  тепер  вмиться  ...
Я  тут,  скраєчку,  не  спихай  ...

Тепер  вмощусь  отут  зручніше,
Примружу  очі  ...Ти  сиди!!!
Я  вже  наïвсь!    Але  пізніше
Мені  захочеться  води  ....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468113
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 24.12.2013
автор: Любов Ігнатова