так, мій друже, не та зима…/другові/

я  згадала  сьогодні  як  разом  
ми  звалилися  з  тої  гори  
сніг  кружляв  і  над  нами  падав  
ти  торкнувся  моєї  ноги)
я  дикунка  була)  я  не  вміла  
грати  ролі  чи  амплуа  ...  
це  я  зараз  лише  зрозуміла  
що  бувають  і  справжні  дива)
запросити  хотіла  б  у  гості  
в  тебе  ж  діти,  родина,  сім'я  
пам'ять-чорт,обломити  б  їй  кості  
замість  неї  моя  струна)))  
відбринчала?  облом,  агу  
мені  б  впасти  б  отак,  на  снігу  
я  б  забула  де  та  голова  
снігу  мало)  снігу  нема
так,  мій  друже,не  та  зима...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468079
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2013
автор: Ольга Ратинська