моє серце тебе відшукало
мені більшого щастя не треба
я спалила усе і по спаленому
йду торкаючись твого неба
воно сіре змарніле захмарене
у пітьмі на підносі пігулки...
я прийду... я дійду... я примарою
залишилося дев'ять провулків...
Хто будує так???
Ці інститути...
Де повіями роки втрачаються
Щоб прокинутись голою з турком!
Я не в білому, чуєш коханих рій...
А насправді сексом займаються...
Я безкрила літати зі звуком
Тільки бекасу в світі дозволено...
Посміхнись... Я цілую... Дай руку
мій..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468072
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2013
автор: Ольга Ратинська