З дитинства я плекала світлу мрію,
Дорослою робити в дитсадку.
Зерно добра посіяти зумію,
В дитячу душу світлу, гомінку.
І от збулась моя завітна мрія,
Тепер я маю двадцять малюків,
І хлопчики й дівчатка, хитренькі оченятка,
Довірились мені під мій дорослий вплив.
І що мені робити - я не знаю,
З чого почати працю вже свою,
І як усіх навчити, і як всіх помирити,
Бо страх із розпачу я в радості знайду.
Не так усе це просто, щоб зробити,
Хоч і навчалась довгі роки я.
Та серцем я радію і щаслива,
Що у руках тримаю паросток життя.
І як до сонця тягнеться рослина,
Так до добра хай тягнеться дитя.
(вірші моєї мами Л. Е.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467986
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2013
автор: Сергій Ранковий